День перемоги!!! Ці слова гордо звучать з уст кожного українця.

Це свято, що дороге серцю кожному з нас . Ми завжди пам’ятатимемо людей, що віддали власне життя за свободу і світле майбутнє нашої країни. День перемоги – це вогонь, що горить в пам’ять загиблих, це квіти, що приносять люди, це сльози та важкі спогади про війну.  Кожен з нас повинен знати. Якою ціною завойовано його щастя. За нашу свободу боролись люди, що сміливо пішли назустріч фашистам , щоб ми  тепер  жили і були незалежною державою.

06.05.14 в актовому  залі Волочиського НВК відбувся захід на честь свята 9 Травня. У гості ми запросили двох ветеранів, щоб послухати багато історій і спогадів про війну.  Це були двоє літніх чоловіків, дитинство яких припало на воєнні роки. Вони  зайняли місце на сцені. Зал притих в  очікуванні – і вони  розпочали свою оповідь. Нам було дуже цікаво слухати кожне їхнє слово, поринути в минуле і відчути: наскільки важкими були ті часи. Їм було непросто розповідати це все, адже вони згадували  хвилини, коли життя висіло на волосинці і при цьому ,тяжко переводячи подих, продовжували розповідати. Це було надзвичайно цікаво слухати і порівнювати життя тих бідних дітей з нашим. Важко уявити ті злидні ,ті втрати рідних ,холод й прощання з татами, дідами ,братами, можливо, назавжди. Все це пережили діти, що сиділи голодними, що не мали одежі і страждали. А жінки? Їхнє становище було не краще. Вони тримали на собі усю відповідальність, і знали, що можливо , більше ніколи не побачать свого сина чи чоловіка. Війна безсердечно руйнувала життя і мрії. Та вони боролись. Боролись до останнього, за свободу, за незалежність, за Україну.
Ми сиділи ,мов зачаровані. Майже кодна дитина сиділа в залі з квітами ,бо кожен знав і розумів ,що підтримка і увага потрібна цим людям. З кожним роком ветеранів все меншає, та пам’ять залишається у серцях. Тож ми щиро дякуємо вам за перемогу, низький вам уклін!!!

Виконала: учениця 7-В классу Альохіна Анастасія