Цього та минулого року ми, учні 11-Б класу, вирішили зробити наше святкування Дня класу особливим і незабутнім. Спільно з класним керівником ми організували подорож до двох чарівних міст Західної України – Львова та Чернівців.

Наша пригода розпочалася з Львова — міста кави, мистецтва та старовинних легенд. Ми прогулялися затишними вуличками, відвідали Оперний театр, океанаріум, де побачили безліч видів риб, скатів і навіть акул, особливо вразив великий прозорий тунель, де ми ніби опинилися на дні океану — риби плавали просто над нашими головами

Побували у музеї науки, де з перших хвилин ми занурилися у атмосферу досліджень та експериментів, у музеї багато інтерактивних експозицій, які можна не тільки побачити, а й торкнутися, спробувати самому. ми дізналися, як працюють закони фізики, як функціонує людське тіло, і навіть побачили моделі роботів та сучасних технологій, особливо нас вразили досліди з електрикою та магнетизмом — деякі з них виглядали як справжні фокуси, змогли погратися з оптичними ілюзіями, створити штучний вітер, випробувати силу води та ще багато чого цікавого

Також великою компанією сходили у квест-кімнату, де усі учасники проявили свої найкращі якості — хтось блискуче вирішував логічні задачі, хтось уважно шукав підказки, а хтось підтримував командний дух. Піднялися на Високий замок, де відкривається дивовижна панорама міста. А найбільше враження залишили атмосферні кафе з їхньою унікальною подачею страв і легендами — кожне місце мало свою історію.

Наступного разу ми вирушили до Чернівців — “перлини Буковини”, як його часто називають. Родзинкою екскурсії став Чернівецький національний університет, включений до списку спадщини ЮНЕСКО. Його архітектура вразила нас усіх! Ми також побували на пішохідній вулиці Ольги Кобилянської, де відчули особливу атмосферу цього інтелігентного міста.

Окрім захопливих екскурсій, ми провели час у веселій компанії, співаючи пісні, роблячи фото на згадку. Ці поїздки згуртували нас ще більше, залишивши яскраві спогади перед випуском.

Цей День класу ми запам’ятаємо назавжди — як символ нашої дружби, молодості та останніх спільних шкільних моментів

Поцулко Юлія