Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим нам сумно. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас вибачали за наші вчинки та помилки, коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували.

Для нас НВК – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. А Ви, наші дорогі учителі, стали нам родиною. І Ви завжди були поруч – не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати.

Ми будемо пам’ятати вас завжди. Сподіваємося, що і в вашій пам’яті залишаться тільки приємні спогади. Вибачте нас за те, що іноді вас засмучували.

Дорогі  учителі, від чистого серця хочемо подякувати  за Вашу безцінну працю і вірні старання, за Ваше добре серце і щирість душі, за Вашу наполегливу боротьбу з дрімучим лісом незнань і за Ваш оптимізм. Ви допомагали  не тільки дізнаватися щось нове і важливе, Ви вселяли міцну віру і світлу надію, Ви завжди давали вірну пораду і підтримували добрим словом.

Дякуємо за те, що не втрачали віру в нас і завжди надавали допомогу. Нам щиро хотілося б виправдати ваші надії і досягти тих результатів, до яких ви нас завжди стимулювали. Ще раз величезне спасибі за все! Нехай у вас все буде добре ще багато-багато років наперед! Щастя, добра і удачі, рідні ви наші! Ми вас ніколи не забудемо!

Завжди Ваш 11-А